- розпилити
- sepilmek
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
розпилити — див. розпиляти I … Український тлумачний словник
розпилити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ботюк — а/, ч., зах. Стовбур дерева, що його мають розпилити на дошки … Український тлумачний словник
порозпилювати — I юю, юєш, док., перех. Розпиляти (дошки, колоди і т. ін.). II юю, юєш, док., перех. 1) Розпилити, перетворити на пил багато чого небудь. 2) Розпорошити з силою (рідини, порошкоподібні речовини і т. ін.) … Український тлумачний словник
розпилений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпилити. || розпи/лено, безос. присудк. сл. •• Розпи/лені ґрунти/ ґрунти, в яких окремі частинки за розміром дрібніші 0,25 мм в діаметрі … Український тлумачний словник
розпилення — я, с. Дія і стан за знач. розпилити, розпилитися … Український тлумачний словник